Логін   Пароль 
Не зареєстровані? 

Тезаурус

Лабільність
одна з основних властивостей нервової системи, що характеризує швидкість виникнення і припинення процесу збудження. Л. психічних процесів означає їх швидку зміну. Л. психіки  дає можливість швидкого і порівняно легкого переключення психічних функцій людини з одного виду діяльності на інші. Поняття Л. використовується для позначення швидкості, з якою фізіологічна система реагує на подразнення і повертається у вихідний стан.
Лабораторна робота
вивчення в шкільних умовах явищ природи за допомогою спеціального обладнання.
Лабораторний експеримент
різновидність експерименту, що проводиться в умовах спеціально обладнаних приміщень, що забезпечує особливо строгий контроль незалежних і залежних змінних.
Лаконізм
стисле, чітке викладення думок, ідей, задуму.
Латентний період
прихований період в психічному і фізіологічному відображенні, час від моменту дії на організм подразника до моменту появи відповідної реакції.
Лекція
1) усний виклад навчального матеріалу, великого за обсягом, складного за логікою побудови; 2) виклад матеріалу шляхом дослівного читання завчасно написаного тексту, конспекту; монологічний метод навчання, при якому вчитель (викладач) впродовж значного відрізку часу усно викладає значний за обсягом навчальний матеріал, використовуючи прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів. Ефективність Л. підвищується завдяки її конспектуванню, тобто письмовому запису матеріалу, який сприймається (запису цитат, висновків, законів та інших узагальнень); 3) це розгорнутий і організований в доступну форму системний виклад тієї чи іншої проблеми соціально-політичного, морального, ідейно-естетичного змісту. Логічним центром Л. є якесь теоретичне узагальнення, а конкретні факти служать ілюстрацією.
Лідер
член педагогічного колективу, який завдяки своїм особистим якостям має переважний вплив на весь колектив чи його частину;
людина, яка завдяки своїм якостям має переважний вплив на членів соціальної групи;
авторитетний член організованої чи малої групи, особистісний вплив якого дозволяє йому відігравати головну роль в соціальних ситуаціях і процесах. Авторитет і повсякденний вплив Л. мають неформальний характер, складаються стихійно і підтримуються неофіційними засобами групового контролю. В цьому лідерство відрізняється від керівництва, що розуміється як юридично регламентований соціально-організаційний процес.
Лідерство
демонстрація і заохочення високих стандартів поведінки, адаптація стилю управління до ситуації і людей, вміння мотивувати і керувати ними.
Лінійне, функціональне і лінійно-функціональне управління
основні види організації управлінської діяльності в умовах розподілу праці. Лінійне управління передбачає спрямовуючий і координуючий вплив на господарський чи інший об’єкт лише керівника (дирекції). Переваги Л.у. в чіткості, високій мірі узгодженості і комплексності керівництва, однак чим вище рівень управління, чим складніші і загальніші взаємозв’язки на виробництві (в установі, системі), тим важче керівнику виконувати свої функції. Виникає потреба розподілу не лише праці, але й обов’язків та прав, у зв’язку з чим функціональні підрозділи одержують повноваження встановлювати прямі зв’язки з підпорядкованими їм ланками, тобто виникає функціональний вид управління Ф.у. має переваги в гнучкості, оперативності, комплексності, однак при цьому кожний функціональний підрозділ ставить «свої» питання на перше місце, що веде до дублювання і розлагодженості вказівок «зверху». Лінійно-функціональне управління використовує переваги і долає недоліки, присутні окремо Л. і Ф. управлінню.
Лінійно-експертна модель
модель конструювання навчальних програм. Л.-е.м. базується на властивому людині прагненні до контролю. Процес створення програм за цією моделлю відбувається під керівництвом вчених, які прагнуть, щоб їх зміст максимально відповідав вимогам певної наукової дисципліни або контролювався нею. Тому в ході конструювання програми керуються, перш за все, конкретними цілями навчання і саме вчені приймають початкове та остаточне рішення відносно обґрунтованості її змісту та побудови.
Ліцей
середній загальноосвітній навчально-виховний заклад, підпорядкований нормам адміністративного права; ліцей є юридичною особою і має фінансову самостійність. В Л. навчаються учні, які вже закінчили 7(8) клас загальноосвітньої школи або мають неповну середню освіту. Діяльність Л. спрямована на отримання учнями освіти понад державний мінімум та здійснення науково-практичної їх підготовки. Л. повинні мати також чітко визначений профіль і умови для залучення учнів до науково-дослідної, експериментальної діяльності з обраного профілю. Діяльність Л. спрямовується «Положенням про середній навчально-виховний заклад», «Інструкцією про організацію та діяльність ліцею» (1996 р.);
вид державного середнього загальноосвітнього навчального закладу, зорієнтованого на навчання і виховання високоморальної і інтелектуальної особистості і забезпечення неперервної середньої та вищої освіти. Надає підвищену підготовку з окремих предметів різних циклів, здійснює ранню професіоналізацію, забезпечує максимально сприятливі умови для розвитку і постійного нарощування творчого потенціалу, сприяє оволодінню навичками самостійної і наукової роботи;
середній загальноосвітній навчально-виховний заклад освіти, що забезпечує здобуття освіти понад державний освітній мінімум, здійснює науково-практичну підготовку талановитої учнівської молоді.
Ліцензія
дозвіл держави на здійснення певного виду діяльності. Перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, визначає держава. До нього включають всі види освітніх послуг, у тому числі професійна підготовка населення. Необхідність уведення інституту ліцензування пояснюється принципово новими засадами функціонування освітньої системи України в сучасних соціально-економічних умовах, запровадженням єдиних принципів освітньої політики держави, подолання монополії останньої на освіту, запровадженням її багатоукладності та варіативності.
Логіка дослідження
послідовність і взаємозв’язок складових елементів дослідницької роботи.
Логічне мислення
передбачає оволодіння людиною прийомів логічної обробки знань, тобто встановлення узагальнених зв’язків між новими знаннями і раніше одержаними, приведення їх в певну впорядковану систему. Воно характеризується вмінням робити визначення понять, а також оволодівати прийомами порівняння, спростування, доказовості, виведення правил, гіпотез, закономірностей.
Логічність розуму
уміння мислити логічно, здатність до розумних, доказових умовиводів.
Логопед
спеціаліст, який виявляє і діагностує недоліки мови і веде навчання осіб, які мають такі недоліки, використовуючи відповідні терапевтичні методи.
Локус контролю
стійка властивість особистості, що характеризується схильністю приписувати відповідальність за результати своєї поведінки зовнішнім факторам, іншим людям (екстернальний) або власним здібностям, зусиллям (інтернальний).
Лонгітюдне дослідження
вид повторного дослідження в психології і соціології, при якому ведеться довготривале періодичне спостереження за одними і тими ж особами чи соціальними об’єктами. В процесі Л.д. фіксується динаміка і взаємообумовленість внутрішніх факторів (індивідуальних чи групових) при відносній постійності зовнішніх (перш за все, факторів історичного і соціально-структурного порядку);
довготривале та систематизоване спостереження, вивчення одних і тих же людей, що дозволяє аналізувати психічний розвиток на різних етапах життєвого шляху особистості і на основі цього робити певні висновки.
Людський фактор
сукупність соціальних ( у широкому значенні) якостей особистості (соціальних груп, класів, колективів), їх професійних знань, навичок та вмінь, ідейно-політичних поглядів та переконань, інтересів та потреб, морально-психологічних орієнтацій, інтелектуальних, емоційних, вольових здібностей і задатків, включених в систему суспільних відносин чи потенційно придатних для такого включення;
оптимальне використання в суспільному виробництві ступеню кращих якостей особистості, її здібностей, соціальних якостей (ініціативності, відповідальності, дисциплінованості тощо) трудової активності.
Людяність
риса особистості, що проявляється у повазі до людей, гуманності, уболіванні за добробут і розвиток інших членів суспільства.

За основу Тезауруса взято Словник психолого-педагогічних термінів і понять (на допомогу працівнику сільської школи). – Тернопіль: ТОКІППО, 2001. Укладачі: Ю.В. Буган, В.І. Уруський.

IOD © 2007-2018  ::  powered by mel