Логін   Пароль 
Не зареєстровані? 

Підготовка вчителя до роботи з обдарованою дитиною

Проблема творчої обдарованості дітей у сучасних вітчизняних психолого-педагогічних дослідженнях

Олена Цар (Тернопіль)
http://www.tnpu.edu.ua/php1/index.php?page=nauka/conferenc/tt.php&sek_id=7&sub=yes

Кількість переглядів: 1193

Однією з актуальних проблем у психоло-педагогічних дослідженнях євивчення феномену творчої обдарованості. Цим питанням займалися рядвітчизняних дослідників: С. Науменко, В. Моляко, О. Рибалка, О. Балл, І. Бех, Б. Теплов, Л. Виготський, Г. Костюк, О. Костюк.

Напрацьовано значнийтеоретико-методичний масив діагностики креативності у різних видахдіяльності на базі різновікових груп (Н. Вишнякова, Г. Ткач). У галузі мистецької педагогіки до означеної проблеми зверталисьО. Рудницька, О. Олексюк, О. Ростовський, В. Рагозіна, Л. Беземчук, І. Гринчук, Т. Дорошенко, О. Кульчицька та багато інших. Широкого розповсюдження, як і психологічній науці, так і в освітянськійпрактиці, отримала проблема кореляції творчих та інтелектуальних здібностей. Більшість учених дотримуються думки про нелінійний взаємозв'язок означених здібностей: високий інтелект не завжди співвідноситься з високим рівнем творчої спрямованості особистості і навпаки.

Коротко зупинимося на змісті, який вкладається у дефініцію “творчість”. У академічних виданнях із філософії поняття “творчість” трактуєтьсянаступним чином: як форма людської діяльності, у процесі якої створюютьякісно нові матеріальні та духовні цінності; як здатність людини з матеріалу, який надає дійсність, створювати нову реальність, що задовільняє різні потребисуспільства. У психології під творчістю розуміється, передусім, процес створеннянового, корисного продукту. Дискусійною залишається проблема розробки критеріїв діагностикикреативності, серед яких називають новизну, оригінальність мислення, гнучкість, біглість, нестереотипність, гуманність, прогресивність особистості.
Продуктами творчої діяльності виступають відкриття, винаходи, нові художніобрази та ідеї. У науковій літературі, поряд із дефініцією “креативність”, вживаєтьсябільш традиційне поняття “творча обдарованість”, яке також є достатньобагатозначним, багатовимірним. Основними у визначенні змісту обдарованостівиступають наступні напрями: обдарованість як якісно своєрідне поєднанняздібностей, які забезпечують успішне виконання діяльності; як загальніздібності; як розумовий потенціал, або інтелект; як сукупність задатків, природних даних; як талановитість. Домінуючими ознаками обдарованості вчені називають оригінальністьідей та продуктів, гнучкість словесного та образного мислення, здатністьзнаходити ідеї в складних та обмежених ситуаціях. Цими ознакамихарактеризується як “доросла”, так і дитяча творчість, оскільки творчість – цепотреба самовираження та самоствердження особистості.
Науковці-педагоги (В. Сухомлинський, І. Зязюн, О. Савченко, Н. Бібік, М. Лещенко, Л. Масол та інші) наголошують на необхідності поваги до дитячоїтворчості, підтримки, забезпечення умов для її розвитку, врахуванняспецифічних ознак дитячої творчості. Серед них: більш суб’єктивний тапотенційний характер творчості дітей, яка проявляється у різних, частоприхованих, формах, і, одночасно, більше піддається розвитку. Наведені вище здобутки психолого-педагогічної науки покладені воснову розробки Державних освітніх стандартів, авторських програм для шкілрізного профілю з метою забезпечення високого рівня освіченості тавихованості підростаючого покоління, розвитку його творчих якостей.

IOD © 2007-2019  ::  powered by mel